Традиційну Українську олімпіаду з лінгвістики цього року буде проведено через інтернет у два рівноцінних тури: наприкінці лютого та в середині березня у середині та в кінці березня. Участь в олімпіаді безкоштовна, але можлива лише за умови попередньої реєстрації. Реєстрацію буде відкрито на початку 2023 року.
На кожному з двох основних турів олімпіади учасникам буде запропоновано розв’язати 4 задачі за 4 години. Розв’язати задачу означає надати через спеціальну форму на сайті свої відповіді та розлогі пояснення. Змагання, як і зазвичай, відбуватиметься у двох заліках: для старших класів (2023—2025 рік випуску) та молодших. Узяти участь зможуть учні українських шкіл та учні закордонних шкіл, що є громадянами України, за умови, що паралельно вони не беруть участі в національному змаганні іншої країни.
Підсумки олімпіади підводитимуть, підрахувавши суму балів за два тури. Учасників із найкращими результатами — як у старшому заліку, так і в молодшому — буде запрошено до участі у відбіркових зборах на XX Міжнародну олімпіаду з лінгвістики, яка наступного літа пройде в Болгарії.
Крім основних турів, на початку жовтня заплановано провести ознайомчий, на якому учні зможуть спробувати свої сили на дещо простіших задачах подібного плану. Цей тур пройде в єдиному заліку. Близько 20 переможців туру буде запрошено до участі в заняттях з олімпіадної лінгвістики, які проводитиме через інтернет керівниця команди України на міжнародних змаганнях Таміла Краштан.
Ми також запрошуємо вчителів та інших зацікавлених осіб провести для учнів своєї школи або міста тренувальну олімпіаду. Щодо матеріалів для олімпіади просимо звертатися на адресу .
Наводимо розклад змагань на цей навчальний рік:
Тренувальний етап X Української олімпіади з лінгвістики | протягом року | Окремі школи
та регіони | На розсуд місцевих організаторів |
Ознайомчий тур X Української олімпіади з лінгвістики | 8...9 жовтня | Інтернет | Усі школярі за умови попередньої реєстрації |
Перший тур X Української олімпіади з лінгвістики | 12 березня |
Другий тур X Української олімпіади з лінгвістики | 26 березня |
Заняття з олімпіадної лінгвістики | протягом року | Інтернет | Переможці ознайомчого туру олімпіади |
| 12 лютого | Інтернет | Усі школярі за умови попередньої реєстрації |
Відбір на міжнародні змагання та олімпіада Asia Pacific як один із турів відбору | 15...17 квітня | Інтернет | Переможці Української олімпіади з лінгвістики |
Літні тренувальні збори | 16...21 липня | Чернівці | Переможці Української олімпіади з лінгвістики |
Міжнародна олімпіада | 22...29 липня | Банско, Болгарія | Переможці відбору на міжнародну олімпіаду |
Традиційну Українську олімпіаду з лінгвістики цього року вирішено проводити через інтернет. Змагання пройде у три рівноцінних тури: на початку грудня, наприкінці січня та в середині березня. Участь в олімпіаді можлива лише за умови попередньої реєстрації. Реєстрація на перший тур триватиме протягом листопада.
На кожному з трьох турів учасникам буде запропоновано розв’язати 4 задачі за 4 години. Розв’язати задачу означає надати через спеціальну форму на сайті свої відповіді та розлогі пояснення. Змагання, як і зазвичай, відбуватиметься у двох заліках: для старших класів (9...11) та молодших (6...8, але за бажання можуть долучитися і молодші школярі).
Підсумки олімпіади підводитимуть, підрахувавши суму балів за три тури. Учасників із найкращими результатами — як у старшому заліку, так і в молодшому — буде запрошено до участі у відбіркових зборах на XIX Міжнародну олімпіаду з лінгвістики, яку наступного літа заплановано провести на острові Мен.
Ми також запрошуємо вчителів та інших зацікавлених осіб провести для учнів своєї школи або міста тренувальну олімпіаду. Щодо матеріалів для олімпіади просимо звертатися на адресу .
Наводимо орієнтовний розклад змагань на цей навчальний рік:
Цього навчального року схему проведення лінгвістичних олімпіад буде дещо змінено.
Цикл розпочнеться з відбіркового етапу, що пройде у грудні через інтернет. У цьому етапі можуть, зареєструвавшись, позмагатися всі охочі учні. До участі у фінальному етапі олімпіади буде допущено переможців відбору:
- до 50 учнів із Києва та Київської області;
- до 9 учнів з кожної з інших областей України.
Склад переможців визначатиме журі відбіркового етапу, виходячи з показаних учасниками результатів.
Фінальний етап буде проведено у березні. Він складатиметься з особистого та командного турів та пройде очно окремо в кожному регіоні. У разі, якщо забезпечити проведення олімпіади в такий спосіб у тому чи іншому регіоні не буде можливо, учасникам буде запропоновано альтернативні варіанти написання олімпіади.
Текст олімпіади, як і раніше, ми ділитимемо на два окремих комплекти: для старших класів (9...11) та молодших (6...8). Незмінним залишиться і формат задач:
- відбірковий етап передбачає 4 задачі на 4 години, для яких учасники мають через спеціальну форму на сайті надати як відповіді, так і пояснення;
- на особистому турі фінального етапу старшим класам буде запропоновано 5 задач на 5 годин, а молодшим, як і на відбірковому, — 4 задачі на 4 години.
За підсумками фінального етапу його переможцям буде оплачено поїздку в Київ для участі у додатковому відборі та підготовці перед міжнародними змаганнями. Самі змагання, сподіваємося, пройдуть у липні; незадовго перед ними заплановано традиційні літні збори.
Паралельно запрошуємо українських школярів до участі у III Міжнародній інтернет-олімпіаді, що проходитиме наприкінці січня на сайті .
Загалом орієнтовний розклад змагань на цей рік виглядає так:
Дещо раніше ми попросили відвідувачів сайта відповісти на кілька питань щодо заочного навчання під час затяжного карантину. У відповідь ми отримали кілька відгуків, два з яких публікуємо нижче.
Відповідає Соломія Тимошенко, учениця Українського фізико-математичного ліцею:
Опишіть, будь ласка, у двох словах, у якому режимі ви зараз навчаєтеся: якими інструментами користуєтеся для навчання, скільки часу на день цьому приділяєте, як це організовано з боку школи.
З деяких предметів ми маємо відеоуроки кілька разів на тиждень, з інших нам просто надсилають матеріал лекції, який ми опрацьовуємо самостійно і ставимо питання вчителю, якщо це необхідно.
Для навчання користуємося різноманітними месенджерами (Телеграм, Вайбер) для передачі інформації, програмами для відеоконференцій (Skype, Zoom) та Google Classroom. Для проведення самостійних використовуємо Classtime та інші сервіси.
Щодо часу, я приділяю навчанню приблизно 2—3 години на день, але інколи я пропускаю кілька днів, а потім надолужую в посиленому форматі.
Чи не позначається такий різнобій у підходах і сервісах на якості засвоєння матеріалу або бажанні вчитися? І як би ви порівняли ефективність навчання у звичайному режимі та онлайн?
Незважаючи на велику кількість програм, якими ми користуємося під час навчання, підходи у вчителів приблизно однакові: частину матеріалу ми опрацьовуємо самостійно, частину нам пояснює вчитель. Відрізняється лише спосіб пояснення: за допомогою відеоуроку для класу(групи) або індивідуально кожному учню в особистих повідомленнях. Як на мене, перший спосіб кращий тим, що охочі зможуть поставити свої питання, але відповіді на них почує одразу весь клас, і не буде необхідності повторювати одне і те ж кожному учню.
Оскільки більшість учнів зараз відрізані від зовнішнього світу, то мотивація вчитися, за моїми спостереженнями, лише росте, бо інших цікавих справ не так вже й багато.
Відчувається, що на карантині ми використовуємо якісь «внутрішні ресурси», тобто теми, пояснені вчителями до закриття школи, допомагають нам у вивченні матеріалу, який ми опрацьовуємо на карантині. Хоч зараз проблем з розумінням предметів і немає, але якщо карантин буде продовжено до червня, то під кінець вчитися буде значно важче.
Відповідає Ніна Виклюк, учителька математики Чернівецького філософсько-правового ліцею № 2:
Передусім розкажіть, будь ласка, у двох словах, як зараз виглядає у вашому випадку процес навчання. Ви як-небудь контактуєте з учнями? Якщо так, то чи з усіма, з якими мали б, якби не було карантину?
Перш за все хочу сказати, що наш ліцей вже кілька років організовано під’єднаний до google classroom, особисто в мене класи створено з 2016 року. Цим середовищем ми користувалися під час сезонних двотижневих карантинів, а також, в разі необхідності, і під час навчання.
Тому стосовно контакту з учнями під час карантину зараз проблем не виникло, просто долучили новоприбулих. Можу сказати, що через google class під’єднані 100 % учнів, регулярно працюють 95 % (залежить від сумлінності дітей, декому доводиться про себе нагадувати))
Також оскільки термін завершення карантину посунувся, то виникла необхідність і у відеозв’язках для пояснення нових тем. Тут вчителі діють на власний розсуд. Особисто я використовую google hangouts для проведення уроків, адміністрація використовує zoom для дистанційних нарад.
А кого ви маєте на увазі під новоприбулими?
Новоприбулі — учні які вступили в ліцей протягом поточного навчального року (ми маємо право добирати на вакантні місця)
Чому необхідність у відеодзвінках виникла лише коли карантин посунувся?
До цього часу карантини були максимум до двох тижнів, новий матеріал (це максимум 4 уроки) учні опрацьовували за моїми вказівками щось самостійно, дещо за допомогою готових відеопояснень в youtube. Після виходу з карантину на навчання мали можливість допрацювати цей матеріал в класі за рахунок ущільнення.
Зараз точної дати завершення карантину невідомо, невідомо скільки буде часу на допрацювання і чи буде такий час взагалі, тому особливо важливо максимально доступно подати нові теми учням, одразу почути що не зрозуміло, відповісти на питання і т. ін.
Яким чином збираєте дітей для відеоуроків? У який спосіб уникаєте часових конфліктів з іншими вчителями?
На уроки збираємось в ті дні, коли є урок за розкладом. Час узгоджуємо з учнями через групи в Viber. Конфліктів з вчителями поки не виникало.
Наскільки ефективний такий формат роботи порівняно з традиційним?
Такий формат має право на існувння, але не завжди є технічні умови і комфортні умови для роботи із дому.
Чи можливо, на ваш погляд, завершити у такому форматі навчальний рік і атестувати належним чином учнів?
Можливо, в разі необхідності, завершити в такому форматі.
Як саме проходять у вас самостійні роботи? Чи немає проблеми з недобросовісним їх написанням?
Google classroom передбачає можливість створення тестів з питаннями різних форматів. Тому самостійні і підсумкові роботи проводжу у вигляді тестів. Інколи даю завдання до яких прикріплюю бланк відповідей, який учні заповнюють і надсилають мені. Стосовно недобросовісності... Ця проблема існувала і існує незалежно від формату проведення самостійної роботи. Але, знаючи своїх учнів, я сподіваюсь, що вони розуміють важливість мого предмету і можливі наслідки в разі недобросовісності.
І чи вирізняється чимось характерним такий спосіб викладання від звичайного? Можливо, з’явилися можливості, яких не було раніше (показати відео прямо під час уроку, дати посилання на джерела абощо)? А може, якісь можливості навпаки зникли?
При дистанційному навчанні в мене з’явилося багато можливостей, яких не було на уроках в класі. Це і можливість показати відео, і дати посилання, і скористатися готовими ілюстраціями графіків, програмами, які будують графіки на комп’ютері (в кабінеті я не маю ніякого технічного оснащення).
Часом не вистачає дошки і крейди)))
Якщо й ви бажаєте поділитися своїм досвідом дистанційного навчання, ласкаво просимо.
Нижче подано узагальнені таблиці по розглянутих у перших двох частинах термінах. Для допитливих додаємо також переклади білоруською та польською — це і є той сюрприз, про який ми обмовилися на початку першої частини.
Частини мови |
Noun | Іменник | Существительное | Назоўнік | Rzeczownik |
Adjective | Прикметник | Прилагательное | Прыметнік | Przymiotnik |
Verb | Дієслово | Глагол | Дзеяслоў | Czasownik |
Adverb | Прислівник | Наречие | Прыслоўе | Przysłówek |
Pronoun | Займенник | Местоимение | Займеннік | Zaimek |
Numeral | Числівник | Числительное | Лічэбнік | Liczebnik |
Preposition | Прийменник | Предлог | Прыназоўнік | Przyimek |
Conjunction | Сполучник | Союз | Злучнік | Spójnik |
Particle | Частка | Частица | Часціца | Partykuła |
Interjection | Вигук | Междометие | Выклічнік | Wykrzyknik |
Article | Артикль | Артикль | Артыкль | Przedimek |
Члени речення |
Subject | Підмет | Подлежащее | Дзейнік | Podmiot |
Verb | Присудок | Сказуемое | Выказнік | Orzeczenie |
Object
(direct and indirect) | Додаток
(прямий і непрямий) | Дополнение
(прямое и непрямое) | Дапаўненне
(прамое і ўскоснае) | Dopełnienie
(bliższe oraz dalsze) |
Attribute | Означення | Определение | Азначэнне | Przydawka |
Adverbial | Обставина | Обстоятельство | Акалічнасць | Okolicznik |
Modifier | Означення/
обставина | Определение/
обстоятельство | Азначэнне/
акалічнасць | Określenie |
Морфеми |
Root | Корінь | Корень | Корань | Rdzeń |
Stem | Основа | Основа | Аснова | Temat |
Prefix | Префікс | Приставка | Прыстаўка,
прэфікс | Przedrostek,
prefiks |
Suffix | Суфікс | Суффикс | Суфікс | Przyrostek,
sufiks |
Ending,
suffix | Закінчення | Окончание | Канчатак | Końcówka fleksyjna |
Відмінки |
Case | Відмінок | Падеж | Склон | Przypadek |
To decline,
to inflect | Відмінювати | Склонять | Скланяць | Deklinować,
odmieniać |
Nominative | Називний | Именительный | Назоўны | Mianownik |
Genitive | Родовий | Родительный | Родны | Dopełniacz |
Dative | Давальний | Дательный | Давальны | Celownik |
Accusative | Знахідний | Винительный | Вінавальны | Biernik |
Instrumental | Орудний | Творительный | Творны | Narzędnik |
Locative | Місцевий | Местный,
предложный | Месны | Miejscownik |
Vocative | Кличний | Звательный | Клічны | Wołacz |
Ознаки іменників та займенників |
Person | Особа | Лицо | Асоба | Osoba |
Singular | Однина | Единственное число | Адзіночны лік | Liczba pojedyncza |
Dual | Двоїна | Двойственное число | Парны лік | Liczba podwójna |
Plural | Множина | Множественное число | Множны лік | Liczba mnoga |
Gender | Рід | Род | Род | Rodzaj |
Masculine | Чоловічий | Мужской | Мужчынскі | Męski |
Feminine | Жіночий | Женский | Жаночы | Żeński |
Neuter | Середній | Средний | Ніякі | Nijaki |
Proper noun | Власна назва | Имя собственное | Уласнае імя | Nazwa własna |
Common noun | Загальна назва | Имя нарицательное | Агульнае імя | Nazwa pospolita |
Animate | Істота | Одушевлённое
существительное | Адушаўлёны
назоўнік | Żywotny rzeczownik |
Inanimate | Неістота | Неодушевлённое
существительное | Неадушаўлёны
назоўнік | Nieżywotny rzeczownik |
Ознаки дієслів |
Conjugation,
inflection | Дієвідмінювання | Спряжение | Спражэнне | Koniugacja,
odmiana |
Past tense | Минулий час | Прошедшее время | Прошлы час | Czas przeszły |
Present tense | Теперішній час | Настоящее время | Цяперашні час | Czas teraźniejszy |
Future tense | Майбутній час | Будущее время | Будучы час | Czas przyszły |
Transitive verb | Перехідне дієслово | Переходный глагол | Пераходны дзеяслоў | Czasownik przechodni |
Intransitive verb | Неперехідне дієслово | Непереходный глагол | Непераходны дзеяслоў | Czasownik nieprzechodni |
Perfective aspect | Доконаний вид | Совершенный вид | Закончанае трыванне | Aspekt dokonany |
Imperfective aspect | Недоконаний вид | Несовершенный вид | Незакончанае трыванне | Aspekt niedokonany |
Infinitive | Інфінітив,
неозначена форма | Инфинитив,
неопределённая форма | Інфінітыў,
неазначальная форма | Bezokolicznik |
Фонетика |
Syllable | Склад | Слог | Склад | Sylaba,
zgłoska |
Stress | Наголос | Ударение | Націск | Akcent |
Vowel | Голосний звук | Гласный звук | Галосны гук | Samogłoska |
Consonant | Приголосний звук | Согласный звук | Зычны гук | Spółgłoska |
Voiced | Дзвінкі | Звонкие | Звонкія | Dźwięczny |
Voiceless,
unvoiced | Глухі | Глухие | Глухія | Bezdźwięczny |
Sonorant | Сонорні | Сонорные | Санорныя | Sonorne,
pólotwarte,
sonorant |
Labial | Губні | Губные | Губныя | Wargowe |
Dental | Зубні | Зубные | Зубныя | Zębowe |
Lingual | Язикові | Язычные | Язычныя | Językowe |
Coronal | Передньоязикові | Переднеязычные | Пярэднеязычныя | Przedniojęzykowe |
Palatal | Середньоязикові | Среднеязычные | Сярэднеязычныя | Środkowojęzykowe |
Velar | Задньоязикові | Заднеязычные | Заднеязычныя | Tylnojęzykowe |
Pharyngeal | Глоткові | Фарингальные | Фарынгальныя | Faryngalne,
gardłowe |
Glottal | Гортанні | Гортанные,
глоттальные | Гартанныя | Krtaniowe |
Nasal | Носові | Носовые | Насавыя | Nosowe |
Fricative | Щілинні,
фрикативні | Щелевые,
фрикативные | Фрыкатыўныя | Szczelinowe,
frykatywne |
Plosive,
stop | Проривні,
зімкнені | Взрывные | Выбухныя | Zwarte |
Trill | Дрижачі | Дрожащие | Дрыготкія,
дрыжачы | Drżące,
wibrujące |
Hushing sibilants | Шиплячі | Шипящие | Шыпячы | Ciszące,
szumiące |
Hissing sibilants | Свистячі | Свистящие | Свісцячы | Syczące |
Palatalized,
soft | М’які | Мягкие | Мяккія | Miękkie |
Hard | Тверді | Твёрдые | Цвёрдыя | Twarde |
Backness | Ряд | Ряд | Рад | Poziomy ruch języka |
Height | Підняття | Подъём | Пад’ём | Pionowy ruch języka |
Roundedness | Огубленість,
лабіалізація | Огублённость,
огубление,
лабиализация | Агубленасць | Zaokrąglenie |
Vowel harmony | Гармонія голосних,
сингармонізм | Гармония гласных,
сингармонизм | Гармонія галосных,
сінгарманізм | Harmonia samogłosek |
Glottal stop | Гортанне зімкнення,
твердий приступ,
гортанний вибух | Гортанная смычка,
твёрдый приступ | Гартанная змычка,
цвёрды прыступ | Zwarcie krtaniowe |
Інше |
Word combination,
phrase | Словосполучення | Словосочетание | Словазлучэнне | Połączenie wyrazowe |
Possessor | Власник | Обладатель | Уладальнік | Posiadacz |
Possessed | Власність | Обладаемое | Уласнасць | Przedmiot posiadany |
Formation | Творення | Образование | Утварэнне | Utworzenie |
Negation | Заперечення | Отрицание | Адмоўе | Przeczenie |
Speaker | Мовець | Говорящий | Моўца,
гаворачы | Mówiący |
Hearer,
addressee | Слухач,
адресат | Слушающий,
адресат | Слухач,
адрасат | Słuchacz,
słuchający,
adresat |
Small letter,
lowercase letter | Велика літера | Прописная буква | Вялікая літара | Duża litera,
wielka litera |
Capital letter,
uppercase letter | Мала літера | Строчная буква | Малая літара | Mała litera |
Джерела до циклу статей:
- .
- , 1982...нині, «Наукова думка», Київ.
- , 1977...1979, Academia, Praha.
- , 2017, «Живой язык», Москва.
- Консультація Міхала Слівінського (Польща) та Антона Соміна (Білорусь).
