ЗареєструватисяЗареєструватися

© 2014—2017 Данило Мисак© 2014—2017 Данило Мисак

Всі computer science змагання інших країн інтернет-олімпіада київська олімпіада лекції міжнародна олімпіада організація переможці посилання регіональні олімпіади розклад розповідь про поїздку сайт статистика тренувальні збори формат штучний інтелект

Про статус Київської відкритої олімпіади

Починаючи з 2015/16 навчального року Київська відкрита олімпіада з лінгвістики набуває статусу офіційної столичної учнівської олімпіади, тобто проводитиметься за наказом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Києва на рівних правах з іншими предметними олімпіадами. Чим це добре? Переведення змагання в контекст офіційних олімпіад має кілька позитивних аспектів.

Передусім це означає, що тепер в олімпіади з’являються шкільний та районний етапи. Звичайно, через відсутність на перший час широкої категорії вчителів, які добре усвідомлюють, що таке лінгвістичні олімпіади, від цих етапів (і особливо від шкільного) не варто очікувати дуже багато. Тим не менше вони, безумовно, дозволять популяризувати і лінгвістичні олімпіади, і саму лінгвістику як у колі учнів, що так чи інакше опиняться серед учасників змагання, так і в колі вчителів, яким доведеться такі місцеві змагання організовувати. Разом із тим опитування учасників лінгвістичних олімпіад 2014 і 2015 років показало, що в Києві справді є вчителі, які могли б узяти на себе якісне проведення шкільних та районних етапів. Особливо це стосується Солом’янського та Дарницького районів, трохи менше Печерського.

Районний етап лінгвістичної олімпіади, як і всіх інших предметних олімпіад у столиці, буде проходити за спільними текстами. Імовірно, перші кілька років завдання цього етапу матимуть тестовий характер.

Іншим позитивним аспектом є те, що школи, які не мають у своєму педагогічному складі «готових» фахівців, матимуть тепер більший інтерес залучати до занять з учнями лінгвістикою нових працівників або ж зацікавлювати в цьому, скажімо, власних учителів математики, інформатики, української або іноземних мов. На жаль, бажання виділитися успішним виступом на офіційних олімпіадах тут спрацьовує значно краще, ніж той факт, що лінгвістика як галузь сучасної науки, ще й достатньо цікава, дійсно потребує значно ширшого представлення у школах, ніж вона має на даний момент.

Третім плюсом є те, що офіційний статус змагання в Києві відкриває дорогу, хоч і тернисту, до офіційного статусу лінгвістичних олімпіад на рівні України. Це означатиме проведення регіональних олімпіад в усіх областях (а також IV етапу олімпіади серед переможців усіх регіональних) — тобто суттєве поширення кола вітчизняної обізнаності щодо лінгвістики.

Нарешті, останньою, але не менш важливою, вигодою переведення олімпіади на офіційний рівень є її відтепер щодалі менша залежність від конкретних організаторів. Не є таємницею, що на даний момент олімпіадою опікується доволі обмежене коло осіб. Поки гарантами проведення олімпіади є окремі люди, із нею може статися яка завгодно прикрість у будь-який момент часу. Натомість, коли гарантом проведення виступає офіційна установа, шукати людей, що зможуть організувати олімпіаду за тих чи інших обставин, стає її обов’язком. Звичайно, на даний момент залежність подолано далеко не повністю, але це є перший і найважливіший крок до того.

Є в «офіціалізації» олімпіади і мінуси. Це певне зниження загального організаційного рівня. Скажімо, не варто очікувати на публікацію результатів районного етапу олімпіади, крім як, можливо, в окремих районах. Крім того, це неминучий елемент бюрократії, який може позначитися, скажімо, на датах проведення олімпіади. Сподіваймося, однак, що спільними зусиллями дати й час вдасться вибрати такими, щоб і формат олімпіади не постраждав, і збігів з іншими важливими подіями не трапилося.

На олімпіадному сайті Інституту післядипломної освіти викладено проект порядку проведення Київської відкритої олімпіади з лінгвістики, який планується затвердити наказом восени. Поки цього не сталося, є можливість обговорити та за необхідності підкорегувати дане положення. Як завжди, чекаємо на ваші коментарі на сайті та листи на адресу .

Наостанок висловлюємо подяку керівництву Інституту післядипломної освіти, а також особисто Олександру Борисовичу Рудику за сприяння в зміні статусу олімпіади. А всіх небайдужих студентів і особливо майбутніх першокурсників — незалежно від колишніх успіхів на олімпіаді — гостинно запрошуємо долучатися до складу тих, завдяки кому олімпіада пройде наступного року: допомагати з організацією, складати задачі та ставати членами дружньої команди журі.

Відгуки (6, останній — 3 травня 2016)

Версія для друку

1 червня 2015, 21:35

Про те, як розписувати лінгвістичні задачі

Теґ: формат

Здавалося б, кожен, хто вперше приходить на лінгвістичну олімпіаду, приблизно знає, чого очікувати: подивився тренувальні завдання на сайті, подумав сам, почитав розв’язання, що ще потрібно? Але вже на турі зазвичай з’ясовується, що й гадки не маєш про одну річ: як, власне, розв’язані задачі розписувати. Що конче потрібно зауважити, а чим можна знехтувати? Про це й поговоримо.

У розписуванні задач можна виокремити два різних підходи. Перший — занотувати абсолютно всю послідовність міркувань, починаючи з того, як помітити шлях до розв’язку, і закінчуючи обґрунтуванням його логічності. Зазвичай учні, особливо ті, що беруть учать у математичних олімпіадах, намагаються писати задачі саме так. Це, звичайно, допомагає помітити потенційні помилки на етапі записування розв’язку. Але у цього підходу є й дуже суттєвий недолік: на оформлення роботи йде занадто багато часу. На турі практично неможливо встигнути розв’язати достатню кількість задач та детально їх розписати. Записавши щось не дуже важливе, можна не дійти до головного, а це не кращим чином відобразиться на балах за задачу. Саме тому варто користуватися другим підходом.

Другий підхід полягає в тому, щоб записати фактично не розв’язання, а набір правил: описати модель граматики мови, що підтверджується умовою задачі та за якою можна однозначно знайти відповіді на завдання. Це зазвичай включає у себе невеличкий словник, схему порядку слів у реченні (якщо у задачі є речення, а не просто окремі слова) та схему побудови форм слів (за допомогою префіксів, закінчень тощо). Дуже важливо не забувати про деталі: наприклад, чергування голосних залежно від форми слова. Ну і, звичайно, треба виконати завдання.

Хоч описані підходи нерівноцінні за часом реалізації, оцінюють їх абсолютно однаково, адже головне у лінгвістичній задачі — побудувати робочу модель, а не логічно її вивести. Правильність розв’язання гарантується вже принаймні тим, що воно не суперечить умові та недвозначне. Тож радимо на турі розписувати задачі саме так: чітко, але коротко.

Прикладом може слугувати задача на чжуанську мову з матеріалів для підготовки. У поданому в матеріалах розв’язанні наведено увесь хід думок, але його не обов’язково виписувати, щоб отримати повний бал. Наведемо натомість приклад розв’язку цієї задачі за допомогою другого підходу:

Слово

Значення

ǐt

1

ŋej

2

ha

5

cǎt

7

cǐp

розряд десятків

pak

розряд сотень

cin

розряд тисяч

lǐŋ

порожній розряд

Числівник твориться в порядку від старшого розряду до молодшого. У кожному розряді, якщо він не порожній, спершу вказується його значення (ми маємо переклади лише для значень 1, 2, 5, 7), а потім власне назва розряду (у випадку, коли значення розряду дорівнює 1 і це не розряд одиниць, слово ǐt не пишемо, а пишемо тільки назву розряду). Розряд одиниць назви не має. Якщо розряд порожній, замість його значення і назви пишемо лише lǐŋ. Але якщо порожнім є розряд одиниць, то lǐŋ не ставиться.

Відповідь на завдання: 1 — ǐt; 57 — ha cǐp cǎt; 752 — cǎt pak ha cǐp ŋej; 5071 — ha cin lǐŋ cǎt cǐp ǐt.

Повторимо: на олімпіаді це розв’язання набрало б, так само як і детально розписаний розв’язок, повний бал. Тож віримо, що, розуміючи переваги другого варіанта, ви зможете використати його собі на максимальну користь.

Бажаємо успіхів!

(Текст підготувала учасниця олімпіади срібний призер МОЛу Ада Мелентьєва.)

Відгуки (1, доданий 12 березня 2015)

Версія для друку

11 березня 2015, 22:45