ЗареєструватисяЗареєструватися

© 2014—2018 Данило Мисак© 2014—2018 Данило Мисак

Всі computer science змагання інших країн інтернет-олімпіада київська олімпіада лекції міжнародна олімпіада організація переможці посилання регіональні олімпіади розклад розповідь про поїздку сайт статистика тренувальні збори формат штучний інтелект

Розклад заходів на 2018/19 н. р.

Нижче наводимо розклад заходів на 2018/19 н. р. Розклад є орієнтовним та протягом року може змінюватися.

Зверніть, будь ласка, увагу:

  • Цього року участь у фінальному етапі Київської відкритої олімпіади буде можливою для учнів, що не стали призерами попередніх етапів, але завчасно зареєструвалися (реєстрація проходитиме у лютому 2019 р.).
  • Регіональні олімпіади пройдуть лише в тих областях, які забезпечать їх організацію. Якщо ви представляєте навчальний заклад чи наукову установу і бажаєте провести даний етап змагання у своєму регіоні, ми будемо раді прийняти від вас заявку на адресу .

Подія

Дати

Місце проведення

Хто може взяти участь

Шкільний етап олімпіади

жовтень

Київ та окремі школи України

Усі бажаючі учні шкіл, що зголосилися провести у себе етап

Районний етап олімпіади в Києві

2 грудня,
неділя

Київ

Переможці шкільних олімпіад у Києві

Регіональні відкриті олімпіади

2 грудня,
неділя

Вибрані регіони

Усі українські учні, крім киян, за умови попередньої реєстрації

Інтернет-олімпіада

26...28 січня

Інтернет

Українські та іноземні школярі за умови попередньої реєстрації

Київська відкрита олімпіада

9 березня, субота
(командний тур);
10 березня, неділя
(особистий тур)

Київ

Переможці районного етапу, регіональних олімпіад, а також інші бажаючі за умови попередньої реєстрації

Відбір на міжнародну олімпіаду і тренувальні збори

26...29 квітня

Київ або Львів

Переможці Київської відкритої олімпіади

Літні тренувальні збори

червень чи липень

Київ або Львів

Переможці відбору на міжнародну олімпіаду та частина призерів Київської відкритої олімпіади

Міжнародна олімпіада

28 липня — 3 серпня

Йон’їн (Південна Корея)

Переможці відбору на міжнародну олімпіаду


Версія для друку

30 вересня 2018, 20:10

Розклад заходів на 2017/18 н. р.

Нижче наводимо розклад заходів на 2017/18 н. р. Розклад є орієнтовним та протягом року може змінюватися.

Зверніть, будь ласка, увагу:

  • На відміну від попередніх років, участь у цьогорічній Київській відкритій олімпіаді зможуть узяти виключно переможці відкритих відбіркових етапів: київської районної олімпіади чи регіональних олімпіад та — додатково — переможці інтернет-олімпіади, яка пройде наприкінці січня (як виняток, журі може запросити до участі у Київській олімпіаді школярів, які не стали переможцями жодного з цих змагань, але показували гарні результати раніше — див. уточнення).
  • Регіональні олімпіади пройдуть лише в тих областях, які забезпечать їх організацію. Якщо ви представляєте навчальний заклад чи наукову установу і бажаєте провести даний етап змагання у своєму регіоні, ми будемо раді прийняти від вас заявку на адресу (відповідь має надійти протягом доби).

Подія

Дати

Місце проведення

Хто може взяти участь

Шкільний етап олімпіади в Києві

жовтень — листопад

Київ

Учні з Києва

Районний етап олімпіади в Києві

3 грудня,
неділя

Київ

Переможці шкільних олімпіад

Регіональні відкриті олімпіади

3 грудня,
неділя

Вибрані регіони

Усі українські учні, крім киян, за умови попередньої реєстрації

Інтернет-олімпіада

27...29 січня

Інтернет

Українські та іноземні школярі за умови попередньої реєстрації

Київська відкрита олімпіада

10 березня, субота
(командний тур);
11 березня, неділя
(особистий тур)

Київ

Переможці районного етапу, регіональних олімпіад та/або інтернет-олімпіади

Відбір на міжнародну олімпіаду і тренувальні збори

6...9 квітня

Київ

Переможці Київської відкритої олімпіади

Літні тренувальні збори

19...24 липня

Київ

Переможці відбору на міжнародну олімпіаду та частина призерів Київської відкритої олімпіади

Міжнародна олімпіада

25...31 липня

Прага (Чехія)

Переможці відбору на міжнародну олімпіаду


Відгуки (12, останній — 31 січня 2018)

Версія для друку

30 вересня 2017, 22:45

Розклад заходів на 2016/17 н. р.

До вашої уваги розклад заходів на 2016/17 н. р. Зверніть увагу, що розклад є орієнтовним та протягом року може змінюватися й доповнюватися новими заходами.

Подія

Дати

Місце проведення

Хто може взяти участь

Шкільний етап олімпіади в Києві

жовтень

Київ

Учні з Києва

Районний етап олімпіади в Києві

27 листопада,
неділя

Київ

Переможці шкільних олімпіад та інші бажаючі

Регіональні відкриті олімпіади
(перший варіант)

27 листопада,
неділя

Вінниця, Дніпро, Запоріжжя,
Львів, Миколаїв, Тернопіль, Чернівці

Учні з відповідних регіонів за умови попередньої реєстрації

Регіональні відкриті олімпіади
(другий варіант)

січень

Одеса, Харків

Учні з відповідних регіонів за умови попередньої реєстрації

Інтернет-олімпіада

28 січня,
субота

Інтернет

Українські та іноземні школярі за умови попередньої реєстрації

Другий тур латвійської олімпіади

19 лютого,
неділя

Рига (Латвія)

Від України — переможці регіональних олімпіад

Перший тур білоруської олімпіади

26 лютого,
неділя

Київ та за потреби інші міста

Переможці онлайнового туру білоруської олімпіади (перша половина лютого)

Київська відкрита олімпіада

11 березня, субота
(командний тур);
12 березня, неділя
(особистий тур)

Київ

Українські та іноземні школярі за умови попередньої реєстрації

Другий тур білоруської олімпіади

19 березня,
неділя

Мінськ (Білорусь)

Від України — переможці першого туру білоруської олімпіади

Відбір на міжнародну олімпіаду і тренувальні збори

14...17 квітня

Конча-Заспа

Переможці Київської відкритої олімпіади

Олімпіада з computer science

2 травня,
вівторок

Київ

Українські школярі за умови попередньої реєстрації

Літні тренувальні збори

7...12 липня

Київ

Переможці відбору на міжнародну олімпіаду, а також інші бажаючі

Міжнародна літня школа

16...28 липня

Нарва (Естонія)

Окремі переможці відбору на міжнародну олімпіаду

Міжнародна олімпіада

30 липня — 5 серпня

Дублін (Ірландія)

Переможці відбору на міжнародну олімпіаду


Відгуки (1, доданий 17 листопада 2016)

Версія для друку

17 листопада 2016, 03:40

Про поїздку на міжнародну олімпіаду 2016 р., частина третя

Теґи: міжнародна олімпіада, розповідь про поїздку

Раніше опубліковано першу та другу частини розповіді.

Субота, 30 липня

З росіянами вийшло щось на кшталт обміну: якщо в Майсур вони довезли нашого Іллю, то з Майсура в Делі ми допомагали дістатися одній з їхніх учасниць, Юлі.

На момент приїзду на автобусі до аеропорту в Бангалорі до відльоту лишалося ще чимало часу. Здати багаж у камеру схову виявилося не такою вже й простою справою: приймати його відмовлялися без спеціальних замків, у пошуках яких ми оббігали летовище двічі. Шукані замки виявилися примітивними виробами з пластику.

На мапі поряд з аеропортом було зображено озеро... Вийти до нього — попри наші відчайдушні спроби — так і не вдалося, зате в процесі блукань ми натрапили на доволі затишний сквер.

Там і провели наступні кілька годин, зіграли у «крокодила» та «еліас». Тим часом Ваня забрав у Данила книжку й почав засушувати в ній квіти (насправді я був радий позбутися тієї книжки — Д. М.). Потім повернулись до аеропорту, забрали багаж і зареєструвалися на рейс.

Надвечір ми дістались до Делі, де нас на диво вчасно зустріли й відвезли в готель. Цього разу двоспальними ліжками виявилися облаштовані усі три наші кімнати. Наостанок Маша видала фразу, яка стосувалася відкривання дверей у номери, але загалом може слугувати девізом усієї Індії: «Кажется, что нельзя, но на самом деле можно!»

Неділя, 31 липня

Цього дня постановили відвідати Тадж-Махал. Спочатку думали скористатись громадським транспортом. Хоч ми й купили квитки, сісти на електричку, що проходила через одну з центральних станцій Делі, не вийшло: для цього б довелося, як і всі індуси, заскочити до вагона на ходу і їхати, звисаючи з дверей. Із швидкісним поїздом до Агри (міста, де розташований Тадж-Махал) теж не склалося. На вокзалі нас уже звично посилали з одних віконець у інші, тим часом як автомати з продажу квитків та сайт залізниці в унісон повідомляли про «тимчасові» несправності.

Зневірившись, що зможемо цього дня побачити Тадж-Махал, долею випадку потрапили, однак, у туристичний центр, де нам запропонували більш-менш організований, хоч і недешевий, виїзд до Агри.

По дорозі ми звернули увагу на напис «У цьому таксі поважають жінок», наклеєний у машині гіда. Він одночасно порадував і насторожив.

На вході в Тадж-Махал на нас чекав огляд речей та роздільні для чоловіків та жінок, як завжди в Індії, металошукачі. Усередині комплексу ми провели близько години.

Крім найвідомішого індійського монумента, цього дня побачили ще Червоний форт Агри. А останньою зупинкою стало місце, де — за словами екскурсовода —нащадки людей, що працювали на будівництві мавзолею, виготовляли з мармуру вироби у схожому стилі.

На шляху назад у Делі ми переконалися, що в Індії дійсно не чіпають корів та інших священних тварин, навіть коли вони ходять вузенькими вуличками, перекриваючи більшу частину дороги мотоциклам, легковим авто і навіть вантажівкам.

Понеділок, 1 серпня

Понеділок був фактично останнім днем подорожі. Його ми присвятили експрес-прогулянці по Делі та прагненню побачити якнайбільше: парк з меморіалом Махатми Ґанді, ще один Червоний форт, краєзнавчий музей, гробниці. Ну і, звісно ж, зоопарк, куди без нього? Усі ці місця виявились досить милими й доглянутими, а от навкруги атмосфера була не надто приємною, тому назовні зайвий раз виходити не хотілось (а часом виникало бажання з голови до ніг облитись антисептиком).

Після обіду дехто з нас раптом згадав, що вдома просили привезти індійських чаю-кави-спецій-магнітиків-сувенірів, тож ми почали безрезультатно шукати потрібні магазини; хіба що Маші вдалося обзавестися гарним шарфиком. Уже ввечері ми за допомогою мапи побачили, що були зовсім поряд із потрібною крамницею.

Наостанок ми побували біля Брами Індії. Там з нами востаннє сфотографувалися місцеві: цього разу — жінка з маленькою дитиною зі страшенно нафарбованими очима (спробуйте вгадати, чиї саме очі було нафарбовано).

Поряд із брамою ми втрапили у сильний дощ і більш ніж півгодини простояли на лавці під деревом, поки все навколо заливало водою. По закінченні дощу пройшлися по центральному проспекту та спробували ще підійти до гарної урядової будівлі, але в останній момент нас зловила (а потім відпустила) поліція.

Вечір цього дня виявився напрочуд затишним: команда допізна засиділась за іграми та розмовами.

Вівторок, 2 серпня

Знову два перельоти за один день: через Алмати в Київ. У делійському аеропорту ми мали останню змогу купити індійських цікавинок, чим успішно скористалися.

У Казахстані відчувалося, ніби ми майже вдома: звичні краєвиди, люди, спільний для чоловіків і жінок металошукач. Та все ж залишалося провести ще кілька годин у небі, перш ніж ми опинимось на Батьківщині. Валіза Маші тим часом остаточно із салатового набула кольору хакі, а також стала пом’ятою вже рівномірно. Закінчилася подорож загальними обіймами та надією на зустрічі в майбутньому.

Упевнено можна сказати, що вражень від поїздки вистачить принаймні до наступної міжнародної олімпіади, що пройде у серпні 2017 року в Дубліні.

(У статті використано фотографії Марії Степанюк та Романа Скуріхіна.)

Версія для друку

14 вересня 2016, 14:10

Про поїздку на міжнародну олімпіаду 2016 р., частина друга

Теґи: міжнародна олімпіада, розповідь про поїздку

Початок розповіді опубліковано раніше.

Понеділок, 25 липня

День відкриття олімпіади виявився не менш насиченим, ніж усі попередні. Ми вже почали звикати до гострої індійської їжі, але чарівний індійський акцент усе ще лишався складним для сприйняття. День почався з реєстрації, де нам окрім звичайних дрібничок та брошури з програмою олімпіади видали національну індійську сорочку, назви якої я, на жаль, не знаю.

Перед обідом (а можливо, це було вже й перед вечерею) ми вирішили покататися на велосипедах. От тільки Маша цього робити не вміла, тож усі радісно взялися за її навчання — попри часті протести самої Маші. У результаті вона намагалася крутити педалі й утримувати рівновагу на велосипеді, який Ваня притримував, біжучи поряд. Ми ж із Ромою та Іллею їхали позаду та намагались іноді давати корисні поради чи принаймні не заважати.

Та основною подією цього дня все ж лишалося відкриття олімпіади. Перед входом до актового залу нам наносили помаранчеві цятки (бінді) на лоб та дарували маленькі брелоки у вигляді слонів. Цього року під час традиційного представлення країн організатори показували уривки з фільмів, знятих у кожній з країн. Саме тоді ми й дізнались, що в Україні жодного індійського фільму знято не було. Подальша частина відкриття була, як завжди, наповнена гумором і гарним настроєм. Після відкриття відбулася лекція про мови Індії, що порадувала зрозумілою англійською від лекторки.

Вівторок, 26 липня

Після катання на велосипедах спалося добре, тож перед особистим туром усі були сповнені сил і натхнення розв’язувати задачі. Особливо наполегливо команда перед самим туром взялася повторювати фонетику (як потім виявилось, більш доречним це було б перед командним туром). Після туру з’ясувалося, що кількість розв’язаних задач в усіх невелика і приблизно однакова. Спочатку це дещо порадувало: можливо задачі цього року були особливо складні?.. Спілкування з учасниками з інших країн посіяло сумніви у своїх силах, тож зрештою про задачі вирішили поки забути. Заспокоювало лише те, що попереду у нас було півтора безтурботних дня перед командним туром, у той час як журі мало сидіти й перевіряти сотні робіт, написані десятками різних мов. День продовжився міжнародними іграми у «мафію», «сет» та «крокодила» (якого харків’яни чомусь називають «коровою»).

Після вечері всіх учасників було запрошено до великої круглої будівлі під назвою Multiplex, яка вже два дні притягувала до себе наші погляди. Там ми близько години спостерігали за виступом учениць однієї з місцевих танцювальних шкіл. Далі відбулася відбіркова частина Jeopardy — традиційної вікторини МОЛ. З усієї нашої команди лише Маша змогла відповісти більше ніж на два питання. Опісля, враховуючи, що на наступний день не було заплановано жодних змагань, а навколо квітувало велосипедами, ми продовжили наше «катання».

Приблизно у вівторок почали з’являтись проблеми з інтернетом, доступ до якого надавали на території кампусу через Wi-Fi. У зв’язку з цим відбулося нове відкриття: навіть якщо сказати волонтеру, що до інтернету ти підключитися не можеш, це не заважає йому (або їй) надсилати тобі повідомлення на електронну пошту, а потім дивуватись, не отримуючи відповіді. У такий спосіб нам цього дня пропонували вибрати час, коли ми робитимемо командне фото (яке ми зрештою зробили, але яке досі не бачили).

Середа, 27 липня

День між турами — день відпочинку та екскурсії. Усе почалося з проїзду вулицями міста, що вступали у неабиякий контраст з оточеною з усіх боків парканом та охороною територією кампусу (утім, бурундуки та мавпи траплялися все ж по обидва боки паркану). Загалом поїздка на автобусі справила таке враження, ніби національною музикою Індії є гудки автомобілів, а мотоцикл призначений не для одного-двох пасажирів, а для трьох-чотирьох.

Першою зупинкою під час екскурсії був індуїстський храм. Усередині ми змогли роздивитися різьблення з зображеннями численних богів та елементи побуту, що повністю покривали стіни. Довідку про історію, релігію або традиції, здавалося, був готовий надати будь-хто з індійських волонтерів.

Далі їхали жвавіше: в автобусі волонтери оголосили конкурс, переможцем якого мала стати команда, учасники якої заспівають більше пісень. Спочатку всі змагалися, але вже за кілька годин (на шляху назад) співали заради власного задоволення.

Друга зупинка екскурсії — водоспад із назвою, яку навряд чи хтось із нас запам’ятав. Хоч би яким він був мальовничим, більше уваги привертало сімейство мавп, що лазили неподалік та вже їли частину чийогось обіду. Тим часом у нашої команди (а потім і в команди Росії) виникла дискусія з приводу наголосу в останньому слові приказки «Из огня да в полымя». І взагалі з приводу самого слова: Рома з Іллею знову відзначилися харківським говором та пропонували варіант «Из огня да в пламя».

Останнім пунктом екскурсії стала ферма, яка зустріла нас справжнім скорпіоном біля самісінького входу. Тут ми змогли побачити тепер уже чоловічі індійські танці, поїсти з тарілок, зроблених з бананового листя, та випити кокосового соку, заївши його м’якоттю тих-таки кокосів.

Четвер, 28 липня

Цілком очікувано найбільше вражень цього дня всі дістали від командного змагання. Воно стосувалося розпізнавання звуків: учасників просили встановити відповідності між аудіозаписами слів та їхніми транскрипціями. Звісно, для такого завдання Данило — а це була саме його задача — обрав мову, повну звуків, яких ми не знайдемо у знайомих мовах. Тож, коли він прийшов до нашої команди, щоб відповісти на питання до умови задачі, які могли виникнути, єдиним таким запитанням виявилося «За що?».

Протягом чотирьох годин учасники разом із керівниками команд (які пильнували за командами, але, звісно, не за власними) вслухалися у купу різноманітних типів клацань язиком та інших, здебільшого звіроподібних, звуків. Волонтери ж, які чергували на поверхах, мали змогу чути розв’язування задач одразу багатьма командами...

По обіді, коли враження від туру вляглися, та після невеликого квесту з пошуку потрібного волонтера, наша команда зробила фото, про яке я вже згадувала вище. Також у цей день робили спільне фото всіх учасників олімпіади, членів журі та організаторів — цього разу для багатьох квестом виявився пошук будівлі, біля якої фотографували.

Потому нас ознайомили з традиційними індійськими іграми, за якими й пройшли наступні кілька годин (був іще цього вечора бенкет, на який ми підійшли дещо запізно, тож останні шматочки торта від нас вислизнули). Часу на настільні ігри виявилось не настільки багато, щоб пограти в усі та достатньо розслабитися після турів, тому, коли їх забрали, наша і ще дві команди повернулися до «крокодила». Але люди йшли та приходили, і до кінця вечора у грі були задіяні учасники ледь не з десятка країн.

П’ятниця, 29 липня

Мабуть, найочікуваніший день: спочатку розв’язки, а потім і результати. Під час обговорення розв’язань учасники намагалися підрахувати свої приблизні результати, а мені лишалося тільки хвилюватись і мучитися нетерплячкою аж до самої церемонії закриття (хоча хто каже, що я там одна хвилювалась?). Результати загалом не сильно відрізнялися від того, що було нараховано зранку, а після їх оголошення й відповідної порції ейфорії та/або смутку ми почали замислюватися про останню частину нашої поїздки.

Щоб вирушити далі, треба було спершу доїхати до аеропорту, але на наступний день — день від’їзду — у штаті мали оголосити транспортний страйк. Тож закриття олімпіади завершилося оголошенням про те, що замість восьмої ранку автобуси виїжджатимуть о третій ночі. Поки ми роздумували, чи варто взагалі лягати спати перед таким раннім від’їздом, а чи не краще поспілкуватись наостанок з іноземцями, з’явилися чутки, що автобус може виїхати о четвертій або навіть о п’ятій. Пізніше чутки підтвердилися: наш автобус — о п’ятій; готовими треба бути о 4:30. Отже, часу лишалося достатньо, щоб поспати.

Утім, уже пізно ввечері наша волонтерка, не розібравшись у своїх записах і забувши, хто в яких кімнатах має спати, розбудила Рому й повідомила, що ми виїдемо на кілька годин раніше. Йому довелося підняти з цією звісткою Машу, Ваню та Іллю. А от зі мною вийшло непорозуміння, тож я спокійно спала, поки до моєї кімнати не увірвалися пізніше: «Автобус біля корпусу, він має від’їхати за чотири хвилини!»... Звичайно, поспішали ми дарма і, будучи єдиними пасажирами великого автобуса, прочекали ще близько години, поки той нарешті не повіз нас назустріч подальшим пригодам.

Див. закінчення розповіді.

Версія для друку

12 вересня 2016, 22:25

12