ЗареєструватисяЗареєструватися

© 2014—2019 Данило Мисак© 2014—2019 Данило Мисак

Блоґ

Про те, як розписувати лінгвістичні задачі

Теґ: формат

Здавалося б, кожен, хто вперше приходить на лінгвістичну олімпіаду, приблизно знає, чого очікувати: подивився тренувальні завдання на сайті, подумав сам, почитав розв’язання, що ще потрібно? Але вже на турі зазвичай з’ясовується, що й гадки не маєш про одну річ: як, власне, розв’язані задачі розписувати. Що конче потрібно зауважити, а чим можна знехтувати? Про це й поговоримо.

У розписуванні задач можна виокремити два різних підходи. Перший — занотувати абсолютно всю послідовність міркувань, починаючи з того, як помітити шлях до розв’язку, і закінчуючи обґрунтуванням його логічності. Зазвичай учні, особливо ті, що беруть учать у математичних олімпіадах, намагаються писати задачі саме так. Це, звичайно, допомагає помітити потенційні помилки на етапі записування розв’язку. Але у цього підходу є й дуже суттєвий недолік: на оформлення роботи йде занадто багато часу. На турі практично неможливо встигнути розв’язати достатню кількість задач та детально їх розписати. Записавши щось не дуже важливе, можна не дійти до головного, а це не кращим чином відобразиться на балах за задачу. Саме тому варто користуватися другим підходом.

Другий підхід полягає в тому, щоб записати фактично не розв’язання, а набір правил: описати модель граматики мови, що підтверджується умовою задачі та за якою можна однозначно знайти відповіді на завдання. Це зазвичай включає у себе невеличкий словник, схему порядку слів у реченні (якщо у задачі є речення, а не просто окремі слова) та схему побудови форм слів (за допомогою префіксів, закінчень тощо). Дуже важливо не забувати про деталі: наприклад, чергування голосних залежно від форми слова. Ну і, звичайно, треба виконати завдання.

Хоч описані підходи нерівноцінні за часом реалізації, оцінюють їх абсолютно однаково, адже головне у лінгвістичній задачі — побудувати робочу модель, а не логічно її вивести. Правильність розв’язання гарантується вже принаймні тим, що воно не суперечить умові та недвозначне. Тож радимо на турі розписувати задачі саме так: чітко, але коротко.

Прикладом може слугувати задача на чжуанську мову з матеріалів для підготовки. У поданому в матеріалах розв’язанні наведено увесь хід думок, але його не обов’язково виписувати, щоб отримати повний бал. Наведемо натомість приклад розв’язку цієї задачі за допомогою другого підходу:

Слово

Значення

ǐt

1

ŋej

2

ha

5

cǎt

7

cǐp

розряд десятків

pak

розряд сотень

cin

розряд тисяч

lǐŋ

порожній розряд

Числівник твориться в порядку від старшого розряду до молодшого. У кожному розряді, якщо він не порожній, спершу вказується його значення (ми маємо переклади лише для значень 1, 2, 5, 7), а потім власне назва розряду (у випадку, коли значення розряду дорівнює 1 і це не розряд одиниць, слово ǐt не пишемо, а пишемо тільки назву розряду). Розряд одиниць назви не має. Якщо розряд порожній, замість його значення і назви пишемо лише lǐŋ. Але якщо порожнім є розряд одиниць, то lǐŋ не ставиться.

Відповідь на завдання: 1 — ǐt; 57 — ha cǐp cǎt; 752 — cǎt pak ha cǐp ŋej; 5071 — ha cin lǐŋ cǎt cǐp ǐt.

Повторимо: на олімпіаді це розв’язання набрало б, так само як і детально розписаний розв’язок, повний бал. Тож віримо, що, розуміючи переваги другого варіанта, ви зможете використати його собі на максимальну користь.

Бажаємо успіхів!

(Текст підготувала учасниця олімпіади срібний призер МОЛу Ада Мелентьєва.)

Версія для друку

11 березня 2015, 22:45