Пропонуємо до уваги зацікавлених викладачів та шкіл проєкт програми гуртка з лінгвістики. Дещо детальніша інформація про гурток розміщена в самому документі.

Запрошуємо всіх, хто спробував або хоче спробувати програму, до її обговорення — у коментарях до цього допису.

Починаючи з 2015/16 навчального року Київська відкрита олімпіада з лінгвістики набуває статусу офіційної столичної учнівської олімпіади, тобто проводитиметься за наказом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Києва на рівних правах з іншими предметними олімпіадами. Чим це добре? Переведення змагання в контекст офіційних олімпіад має кілька позитивних аспектів.

Передусім це означає, що тепер в олімпіади з’являються шкільний та районний етапи. Звичайно, через відсутність на перший час широкої категорії вчителів, які добре усвідомлюють, що таке лінгвістичні олімпіади, від цих етапів (і особливо від шкільного) не варто очікувати дуже багато. Тим не менше вони, безумовно, дозволять популяризувати і лінгвістичні олімпіади, і саму лінгвістику як у колі учнів, що так чи інакше опиняться серед учасників змагання, так і в колі вчителів, яким доведеться такі місцеві змагання організовувати. Разом із тим опитування учасників лінгвістичних олімпіад 2014 і 2015 років показало, що в Києві справді є вчителі, які могли б узяти на себе якісне проведення шкільних та районних етапів. Особливо це стосується Солом’янського та Дарницького районів, трохи менше Печерського.

Районний етап лінгвістичної олімпіади, як і всіх інших предметних олімпіад у столиці, буде проходити за спільними текстами. Імовірно, перші кілька років завдання цього етапу матимуть тестовий характер.

Іншим позитивним аспектом є те, що школи, які не мають у своєму педагогічному складі «готових» фахівців, матимуть тепер більший інтерес залучати до занять з учнями лінгвістикою нових працівників або ж зацікавлювати в цьому, скажімо, власних учителів математики, інформатики, української або іноземних мов. На жаль, бажання виділитися успішним виступом на офіційних олімпіадах тут спрацьовує значно краще, ніж той факт, що лінгвістика як галузь сучасної науки, ще й достатньо цікава, дійсно потребує значно ширшого представлення у школах, ніж вона має на даний момент.

Третім плюсом є те, що офіційний статус змагання в Києві відкриває дорогу, хоч і тернисту, до офіційного статусу лінгвістичних олімпіад на рівні України. Це означатиме проведення регіональних олімпіад в усіх областях (а також IV етапу олімпіади серед переможців усіх регіональних) — тобто суттєве поширення кола вітчизняної обізнаності щодо лінгвістики.

Нарешті, останньою, але не менш важливою, вигодою переведення олімпіади на офіційний рівень є її відтепер щодалі менша залежність від конкретних організаторів. Не є таємницею, що на даний момент олімпіадою опікується доволі обмежене коло осіб. Поки гарантами проведення олімпіади є окремі люди, із нею може статися яка завгодно прикрість у будь-який момент часу. Натомість, коли гарантом проведення виступає офіційна установа, шукати людей, що зможуть організувати олімпіаду за тих чи інших обставин, стає її обов’язком. Звичайно, на даний момент залежність подолано далеко не повністю, але це є перший і найважливіший крок до того.

Є в «офіціалізації» олімпіади і мінуси. Це певне зниження загального організаційного рівня. Скажімо, не варто очікувати на публікацію результатів районного етапу олімпіади, крім як, можливо, в окремих районах. Крім того, це неминучий елемент бюрократії, який може позначитися, скажімо, на датах проведення олімпіади. Сподіваймося, однак, що спільними зусиллями дати й час вдасться вибрати такими, щоб і формат олімпіади не постраждав, і збігів з іншими важливими подіями не трапилося.

На олімпіадному сайті Інституту післядипломної освіти викладено проект порядку проведення Київської відкритої олімпіади з лінгвістики, який планується затвердити наказом восени. Поки цього не сталося, є можливість обговорити та за необхідності підкорегувати дане положення. Як завжди, чекаємо на ваші коментарі на сайті та листи на адресу .

Наостанок висловлюємо подяку керівництву Інституту післядипломної освіти, а також особисто Олександру Борисовичу Рудику за сприяння в зміні статусу олімпіади. А всіх небайдужих студентів і особливо майбутніх першокурсників — незалежно від колишніх успіхів на олімпіаді — гостинно запрошуємо долучатися до складу тих, завдяки кому олімпіада пройде наступного року: допомагати з організацією, складати задачі та ставати членами дружньої команди журі.

Олімпіади з лінгвістики, які в різних країнах світу проводять ще з 1965 року (а на міжнародному рівні — з 2003-го), в Україні до останнього часу практично ніяк не було представлено. Тож і не дивно, що про такий тип змагань у нас поки мало хто чув.

Традиційно на лінгвістичній олімпіаді учасникам пропонують розв’язати кілька спеціально підготовлених задач. Задача з лінгвістики дуже подібна до математичної задачі: усю інформацію, необхідну для вирішення, учасник дістає з умови задачі; від нього ж потрібна здатність шляхом логічних міркувань вивести з умови потрібну відповідь. Замість математичних аксіом учасник лінгвістичної олімпіади спирається на мовну інтуїцію та загальні принципи логіки.

Знання іноземних мов та лінгвістичної теорії якоюсь мірою можуть допомогти на олімпіаді з лінгвістики, але значно важливішими для успішного виступу є кмітливість та чуття мови.

Чимало прикладів задач українською мовою ви можете знайти на сторінці змагань нашого сайта. Усім, кому потрібно більше, насамперед радимо книгу «Задачи лингвистических олимпиад. 1965—1975», розміщену у вільному доступі в інтернеті. Книга містить близько 300 задач дуже різноманітного плану.

Матеріали, що використовуються на олімпіадах багатьох англомовних країн, є на сторінці північно-американського змагання NACLO. Ну і, звичайно, зазирніть на сайт міжнародної лінгвістичної олімпіади ioling.org, який окрім, власне, задач самої олімпіади містить ще й посилання на сторінки національних змагань, а також інші корисні матеріали.